У Полтавському районі зафіксовані масові випадки отруєння бджіл
15 червня, 18:13

Із четверга 8 червня в селах Тахтаулове, Бричківка та Сем’янівка Полтавського району місцеві пасічники спостерігали масову загибель бджіл.

Сем’янівський пасічник Юрій Чубач займається збором меду все своє життя. Минулого року господар зібрав понад дві тонни меду. У господарстві чоловіка було 39 бджолосімей – й усі померли від отруєння.

"Уся документація про те, що в мене є пасіка, давно є в сільській раді. Наш орендатор полів — Ландарь, нічого не сказав та не повідомив про обробку землі. Хоча за законом України, вони повинні це робити. Я не знаю, чи отримаю хоч якийсь врожай. Якщо бджола нароститься, то, можливо, восени щось і буде. Зараз, коли цвіте липа, виходить, що нікому збирати врожай", – прокоментував сем’янівський пасічник Юрій Чубач.

За словами заступника голови Полтавської райради Олексія Івженка, у період масової смерті бджіл свої поля поблизу обробляли три землекористувачі: ДП "Надія", ТОВ "Агрофірма "Петрівське", та Полтавська державна аграрна академія. "Полтавське Громадське Телебачення" поспілкувалося з керівниками зазначених установ та дізналося їх позицію з цього приводу.

"У Бричківці у нас знаходиться навчально-дослідне поле в 80 гектарів, але ми на ньому не використовуємо гербіцидів. У нас там йдуть селекційні процеси, на яких не можна використовувати гербіциди", - прокоментував перший проректор Полтавської державної аграрної академії Павло Писаренко.

"Хай роблять аналізи. Там не тільки моя фірма працювала. Поки аналізи не зроблять, я не можу нічого сказати. Бджоли померли від гербіцидів, а ми ними не користувалися. Якщо я винний, то я й відповім", – зазначив власник ТОВ "Агрофірма "Петрівське" Олександр Ландарь.

"Гербіциди вносили на полях землевласника Ландаря. Ми туди їздили, і на тій території стояв характерний хімічний запах. А щодо попереджень, то хочу сказати, що в сільській раді немає списків бджолярів. Рада все одно їх не попередить протягом доби", – підкреслив заступник директора Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН Володимир Шапченко.

Олексій Івженко зазначає, що в квітні-місяці всім керівникам земельних підприємств було розіслано норми та методики обробітку земель. Згідно з порядком проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків сільських угідь пестицидами: "Власників пасік сповіщають за три доби до хімічних обробок із зазначенням застосовуваних пестицидів, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Також забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби зі хворобами сільськогосподарських культур, які розташовані ближче 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік".

"Як тільки був виявлений факт отруєння, бджолярі почали бити на сполох. Виїзна комісія прибула на поля та виявила, що за період із 7 червня три підприємства обробляли свої землі хімічними речовинами. Головна мета — це встановити, які шкідливі речовини призвели до цього лиха", – поділився заступник голови Полтавської районної ради Олексій Івженко.

"Полтавське Громадське Телебачення" навідалося і до пасічників Бричківки, де склалася така сама проблема. Обурена громада поспішає складати заяви, аби хоч якось врегулювати цю справу та відшкодувати збитки завдані підприємством.

"Бджолами були встелені всі дороги та городи. Матки я спеціально виписував із Закарпаття: 200 грн коштувала одна матка. Багато меду я відправляв до Харкова, Києва на замовлення для виготовлення ліків. До однієї тонни меду я тільки здавав оптом. Якби нас попередили, ми б щось придумали й не випускали бджіл", – прокоментував пасічник із Бричківки Анатолій Кривенко.

Якщо буде встановлений факт отруєння бджіл, то пасічники мають право в судовому порядку отримати відшкодування в повному обсязі, враховуючи не тільки вартість бджолосімей, а й недоотриманий прибуток. Відповідно, ціна на полтавський мед буде незвично високою.

Анна Морозова, Роман Коба, Юрій Поденко, "Громадське ТБ. Полтава"