Письменник-воїн Борис Гуменюк презентував стрічку про свого побратима
16 квітня, 18:30

У Полтаві презентували фільм про загиблого героя АТО Василя Кіндрацького. Сценарій до стрічки написав поет та прозаїк із Тернополя, доброволець Борис Гуменюк, який воював із Василем на Сході України.

Поет та прозаїк Борис Гуменюк із теплом згадує свого побратима Василя Кіндрацького.

"Націоналіст, релігійна людина: греко-католик, унівець — у нас було безмежне поле для спілкування, а часу на жаль не вистачило", — розповідає Борис Гуменюк.

Разом із ним чоловік воював на Сході України з осені 2014-го. У травні ж наступного року Василя не стало. У пам'ять про свого бойового товариша Гуменюк відзняв документальну стрічку, яку днями презентував у Полтаві.

"Це моє приватне кіно. Це кіно, яке я хотів зробити для себе. Я хотів ще з ним поспілкуватися, я хотів ще бачити його живим", — стверджує автор фільму.

Фільм має назву "Кіндрат" — таким був позивний бійця. Юрій Пупирін — режисер стрічки. Каже, про війну на Сході та бійців АТО знімав не одне кіно, проте цю роботу називає найтяжчою.

"Дуже мало матеріалу, бо це ж загибла людина. Важко знімати. Добре знімати, коли є фактура війни, є люди живі, все у кадрі відбувається, а тут людини вже немає", — говорить режисер.

Стрічка складається з кількох частин: тут інтерв'ю з рідними Василя, спогади бойових побратимів та знайомих, а також особисте відео з камери Кіндрата, відзняте у зоні АТО.

На прем'єрний показ фільму до обласного театру ляльок завітало чимало людей. Після перегляду, деякі не приховували сліз та емоцій.

 "Я весь фільм плакала. Це трагедія українського народу. Коли воно все закінчиться? Ми чекаємо і ніяк не діждемося", — каже пенсіонерка Марія Спиридонівна.

"І світлі враження, і важкі, бо не хочеться, щоб гинули наші чоловіки, брати, батьки. Це дуже сумно й важко, але ж без цього не буває. І хочеться, щоб ця війна швидше закінчилася", — розповідає полтавка Олена Крупка.

"Я у 2014 році поїхала — мене не було в Україні. Я тут і плакала. Це для мене просто шок, тому що я не змогла все це переживати щодня, а воно отак відразу хлинуло на мене. Я тільки два місяці як тут, і дуже важко — все, що я можу сказати", — зі сльозами на очах ділиться своїми емоціями Валентина.

Після Полтави документальний фільм автори презентують у Житомирі.

Лілія Пасічник, Ярослав Журавльов, Анастасія Болдар Poltavske.TV