Або бути кращим, або ніяким, — колишній тренер про загиблого 20-річного бійця
07 березня, 20:40

У зоні АТО загинув 20-річний полтавець Владислав Козченко. Про те, яким був хлопець, розповів його колишній учитель із бойових мистецтв.

6 березня в зоні АТО загинув полтавець Владислав Козченко. Бійцеві було лише 20 років. Яким він був, запитуємо в Геннадія Черніченка — колишнього тренера хлопця та ветерана війни.

— Ви особисто були знайомі з Владиславом?

— Я з ним ще до війни десь півроку займався тайським боксом. Йому тоді було років 15 чи 16 — світла дитина.

— А яким він був учнем?

— Був упертим, цілеспрямованим. Або бути кращим, або ніяким... Завжди віддавався повністю. Після тайського боксу він ще ходив до клубу підготовки юних десантників.

— Ким він хотів стати?

— Він був дуже правильним, завжди — за правду. Ніколи не "робив видимість". Збирався вступати на юриста, але чи вступив, точно й не знаю. Я три роки його не бачив, лише зідзвонювався.

— Ви знаєте, як він потрапив на війну?

— Він дуже хотів служити. Десь рік тому телефонував мені: "Батя, привітай — здійснилася моя мрія! Я підписав контракт!" Потрапив у 95-у десантно-штурмову бригаду — був стрільцем-снайпером.

— Що він думав про війну?

— Він був патріотом до коренів волосся. Як тільки випала можливість, він одразу підписав контракт. Служив під Авдіївкою. Там у районі промзони й загинув від кулі снайпера. Був рикошет — від бронежилета в шию. Мені подзвонили й сказали, то я взагалі шокований...

— А хто в нього лишився?

— Наскільки я пам'ятаю: мама, бабуся, менший брат. Зараз тіло Владислава відправили до Дніпра, незабаром мають поховати у Полтаві — 9 чи 10 березня.

Діана Лагута, Poltavske.TV