Від унітаза до Коломака. Як очищують каналізаційні стоки. ФОТОЕКСКУРСІЯ
28 вересня, 22:06

Каналізаційні води з половини Полтави очищують на Затуринських очисних спорудах, розташованих у кількох кілометрах за містом в бік Котельви. Як усе працює – у нашій фотоекскурсії, яку організували працівники "Полтававодоканалу".

 

Це – Затуринські очисні споруди, одні з двох, котрі обслуговують Полтаву. З 1973 року каналізаційні стоки з Центру, Подолу, Левади проходять під землею, під дном Ворскли і крізь оці труби починають свій шлях до очищення.



Щодоби не менше 20 тисяч кубометрів стічних вод виливаються крізь оцю трубу діаметром 820 мм і бетонним каналом прямують до камери гасіння напору та й решіток.

 

Перша перепона на шляху стічних вод – решітки у грабельному відділенні. Проміжок у решіток, які вловлюють сміття, – 12 міліметрів. Вода "проганяється" крізь них, потім спеціальні "граблі" піднімають непотріб, який затим збирають і утилізують. Усе, що ви змиваєте в унітаз або спускаєте в каналізацію – можна знайти на цих решітках.



Сміття з решіток збирають у відра. За зміну їх набирають 30-40, хоча коли скидів багато – ця "норма" виконується і за годину. Цього дня "улов" – упаковки від ліків, обгортки від цукерок, ганчір'я, засоби гігієни, етикетки з пляшок. Саме це люди скидають у каналізацію. На свята та під час опадів чи танення снігу цього стає набагато більше.



Далі вода без грубого сміття прямує на пісковловлювачі. Бетонні споруди "закручують" воду таким чином, що пісок осідає внизу. На вході (лівий канал на центральній світлині) вода рухається швидше, на виході (правий канал) – повільніше.



Порожній пісковловлювач показує, як все працює. Пісок з центру споруди щодня вибирають, вивозять на піскові майданчики, висушують і знезаражують. Чистять ці майданчики двічі на рік. Вода ж іде далі бетонним каналом – на первинні відстійники.



Первинні відстійники – це круглі басейни глибиною 2.8 метра. Вода там відстоюється і під час цього процесу частина речовин випадає в осад униз, на дно, а частина (переважно жири) спливає на поверхню. Те, що сплило – збирають "скребком", який повільно рухається за допомогою коліс по колу (синя стріла на фото), а те, що на дні – це сирий осад. Його збирають у приямок у центрі. Після відкачування його відправляють на мулові майданчики. Мул можна використовувати навіть як органічне добриво.



Те, що згори і на дні – збирають, а вода стікає у лоток по периметру відстійників. Усе просто влаштовано: поверхню від лотка відділяє перепона, відтак очищена вода надходить знизу, під нею, переливається через край і йде далі – до бетонної ніші (права світлина, праворуч угорі) і звідти до аеротенків.



Очищена на третину механічним способом вода крізь отвори-"вікна" потрапляє до іншого басейну – аеротенку. Їх на Затуринських очисних спорудах три, по три довгих "коридори" глибиною по п'ять метрів. У ці коридори синіми трубами закачують повітря, а зеленими – так званий активний мул, який схожий за кольором на каву з молоком. Активний мул ("піна" на правій світлині) – це мікроорганізми, які харчуються продуктами життєдіяльності людини й розкладають їх до води, вуглекислого газу та мінеральних солей.



Зверніть увагу на колір води на вході (сірий – внизу лівої світлини) і в аеротенку (коричневий, насичений активним мулом). За рахунок того, що активний мул – амеби, інфузорії, рачки – постійно циркулює в аеротенках, за рахунок того, що його тут 500-600 кубометрів, а також за рахунок інтенсивного окислення повітрям воду вдається очистити набагато грунтовніше. Вода тут перебуває 2-2.5 години. Якщо ж активний мул "помре" – а це може трапитися через те, що нафтопродукти, спали чи інші хімічно небезпечні сполуки з полтавських підприємств, де не встановлені або не працюють власні очисні споруди, потраплять сюди – оця "сіра" від бруду вода після перших відстійників не буде очищена і може потрапити в довкілля. Тому врізки в каналізацію і скидання туди неочищених стоків може призвести до екологічної катастрофи.



Після аеротенків вона насосами подається до вторинних відстійників. Це теж круглі басейни, але влаштовані трохи по-іншому. Активний мул поступово осідає на дно і всмоктується мулососами (металеві контейнери на дні порожнього відстійника на центральній світлині). Їх теж повільно рухають по колу. Активний мул повертають до аеротенків, а воду – каналом до біоставків.



Вода в каналі – очищена вже на 95 відсотків. Від бактерій її позбавляють хлоруванням. З каналу вона за допомогою труб (їх видно на лівій світлині вгорі) розподіляється у двокаскадні ставки, їх 17. На центральній світлині перед рибаком з-під поверхні якраз виходить потік такої води з труби. На цих ставках цілком можна рибалити. І після природного очищення – водоростями, мікроорганізмами, рибами – вода п'ятикілометровим каналом скидається у річку Коломак. Її показники – кращі, ніж у Дніпрі, в ній цілком безпечно купатися. Дослідження складу скидів постійно проводяться у лабораторії.

Євген БРИЖ, "Громадське ТБ. Полтава"